ОСВІТНЯ ПРОГРАМА

Дніпровської гімназії №  92  Дніпровської міської ради

ЗМІСТ

І. ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ

Освітня програма Дніпровської гімназії  №  92 Дніпровської міської ради розроблена на виконання:

1. Законів України «Про освіту», «Про загальну середню освіту».

2. Постанов Кабінету Міністрів України:

- від 21.02.2018 № 87 «Про затвердження Державного стандарту початкової освіти» (для 1-2-х класів);

- від 21.02.2018 № 87 «Про затвердження Державного стандарту початкової загальної освіти» (для 3-4-х класів);

- від 30.09.2020 № 898 «Про затвердження Державного стандарту базової та повної загальної середньої освіти» (для 5-9-х класів);

3. Типової освітньої програми, розробленої під керівництвом О.Я. Савченко, затвердженої рішенням Колегії Міністерства освіти і науки України від 22.02.2018;

5. Типової освітньої програми спеціальних закладів загальної середньої освіти І ступеня для дітей з особливими освітніми потребами, затвердженої наказом Міністерства освіти і науки України від 25.06.2018 № 693;

6. Порядку організації інклюзивного навчання у загальноосвітніх навчальних закладах, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 15.09.2021 №957;

7. Типової освітньої програми закладів загальної середньої освіти ІІ ступеня, затвердженої наказом Міністерства освіти і науки України  від 30.09.2020 № 898;

Освітня програма закладу визначає:

• форми здобуття освіти (очна (денна), індивідуальна (екстернат на, сімейна);
• рівні освіти;
• режим роботи;
• вимоги до осіб, які можуть розпочинати здобуття освіти;
• загальний обсяг навчального навантаження, розподіл на тиждень, орієнтовну тривалість і можливі взаємозв’язки окремих предметів, факультативів, курсів за вибором тощо, зокрема їх інтеграції, а також логічної послідовності їх вивчення;
• очікувані результати навчання здобувачів освіти;
• оцінювання навчальних досягнень здобувачів освіти;
• навчання за наскрізними лініями;
• форми та методи організації освітнього процесу;
• освітні галузі та навчальні програми;
• опис та інструменти системи внутрішнього забезпечення якості освіти.

Освітню програму закладу побудовано із урахуванням таких принципів:

• дитиноцентрованості і природовідповідності;
• узгодження цілей, змісту і очікуваних результатів навчання;
• науковості, доступності і практичної спрямованості змісту;
• наступності і перспективності навчання;
• взаємозв’язаного формування ключових і предметних компетентностей;
• логічної послідовності і достатності засвоєння учнями предметних компетентностей;
• можливостей реалізації змісту освіти через предмети або інтегровані курси;
• творчого використання вчителем програми залежно від умов навчання;
• адаптації до індивідуальних особливостей, інтелектуальних і фізичних можливостей, потреб та інтересів здобувачів освіти.

Освітня програма закладу та перелік освітніх компонентів, що передбачені відповідною освітньою програмою, оприлюднюються на веб-сайті Закладу.

Мета освітньої програми:

· визначення напрямків діяльності та цільових орієнтирів;

· спрямування спільної роботи колективу школи та громадськості;

· проектування процесу оновлення діяльності школи.

Освітня програма школи як навчально-виховного комплексу ґрунтується на визнаних світом та перевірених досвідом ключових ідеях української педагогічної думки, базових принципах гуманістичної філософії та здобутках сучасної науки управління. Будучи динамічною моделлю системи взаємовідносин учасників освітнього процесу у єдності з матеріальною основою цих відносин, програма містить бачення та місію школи, загальні та операційні завдання її розвитку, особливості організації тут навчально-виховного процесу, пріоритетні напрямки цього розвитку, його індикатори і критерії результативності обраної стратегії.

Ми цінуємо кожного учня/ученицю школи, дбаючи про: 
♦ формування його/її життєвих компетентностей;
♦ фізичний, особистісний та інтелектуальний розвиток;
♦ здатність вільно спілкуватися державною та найпоширенішими іноземними мовами;
♦ шанс працювати у майбутньому у сфері бізнесу, дипломатії, науці, освіті; 
♦ уміння самостійно вчитися та співпрацювати для досягнення особистих і суспільно значимих цілей.

Ми цінуємо батьків та опікунів учнів школи, дбаючи про:
♦ розвиток їхньої компетентності виховника сина/доньки; 
♦ повну поінформованість щодо успіхів своєї дитини та стану школи;
♦ якнайширші можливості кожному долучитися до шкільного виховання, життя шкільної спільноти;
♦ прозорість усіх сторін діяльності навчального закладу та прийнятих адміністрацією рішень.

Ми цінуємо педагогічних працівників та технічний персонал школи, дбаючи про:
♦ соціальний престиж та розвиток професійної компетентності кожного;
♦ повну поінформованість щодо стану школи, планів та результатів її розвитку;
♦ можливості участі у формуванні політики школи та оцінюванні персонального внеску кожного у розвиток навчального закладу;
♦ взаємодію та взаємопідтримку у освітньому процесі, ефективність спільно прийнятих управлінських рішень.

Педагогічний колектив школи прагне створити умови для розвитку кожної дитини, дати їй можливість для самовираження й самовизначення, забезпечити науково-теоретичну, практичну, допрофесійну та загальнокультурну підготовку учнів. Для цього необхідний постійний розвиток школи, поповнення її матеріально-технічних і навчальних ресурсів, підвищення кваліфікації адміністрації та педагогічних працівників, а, головне, єднання та духове зростання учнів, батьків і педагогів як спільноти, яка творить сприятливий для української дитини соціально-культурний простір.

ІІ. РІВНІ ОСВІТИ

Початкова освіта – це перший рівень повної загальної середньої освіти, який відповідає першому рівню Національної рамки кваліфікацій.

Метою початкової освіти є всебічний розвиток дитини, її талантів, здібностей, компетентностей та наскрізних умінь відповідно до вікових та індивідуальних психофізіологічних особливостей і потреб, формування цінностей та розвиток самостійності, творчості, допитливості, що забезпечують її готовність до життя в демократичному й інформаційному суспільстві, продовження навчання в основній школі.

Початкова освіта передбачає поділ на два цикли: 1–2 класи і 3–4 класи, що враховують вікові особливості розвитку та потреб дітей і дають можливість забезпечити подолання розбіжностей у їхніх досягненнях, зумовлених готовністю до здобуття освіти.

Базова середня освіта окреслює підходи до планування й організації Закладом єдиного комплексу освітніх компонентів для досягнення здобувачами освіти обов’язкових результатів навчання, визначених Державним стандартом базової та повної загальної середньої освіти, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30.09.2020 №898

ІІІ. РЕЖИМ РОБОТИ

Освітня діяльність у Закладі здійснюється за 5-ти денним робочим тижнем в одну зміну, оптимально поєднуючи усі сфери освітньої діяльності здобувачів освіти, що забезпечують сукупність освітніх та виховних процесів, направлених на створення умов для реалізації індивідуальних потреб учнів, батьків і педагогічного колективу.

Режим роботи Закладу регламентується єдиним розкладом навчальних занять, позаурочної діяльності відповідно до вимог ДсанПіН 5.5.2.008-01:

Заклад забезпечує оптимальні умови для інтеграції основної та додаткової освіти, проектно-дослідницької, розвивальної та пізнавальної діяльності.

Позакласна робота з різних предметів, індивідуальні заняття, факультативні заняття, заняття гуртків та секцій проводиться з 16.00 до 18.

Тривалість уроків:

-    у перших класах - 35 хвилин;

• у 2-4-х класах – 40 хвилин;
• 5-11-х класах - 45 хвилин;
• Режим роботи навчального закладу:   п’ятиденний.
•         Мова  навчання в закладі - українська.
•     3.  Структура  закладу:

•  
•  Дошкільне відділення (різновікова група )     1  -  30 чол.
•  Група короткотривалого   перебування          1  -  15 чол.
•  Група продовженого дня                               1  - 0 чол.
•  

ІV. ВИМОГИ ДО ОСІБ, ЯКІ МОЖУТЬ РОЗПОЧИНАТИ ЗДОБУТТЯ ОСВІТИ

Початкова освіта здобувається відповідно до Закону України «Про освіту», як правило, з шести років. Діти, яким на 1 вересня поточного навчального року не виповнилося шести років, можуть розпочинати здобуття початкової освіти цього ж навчального року за бажанням батьків або осіб, які їх замінюють, якщо їм виповниться шість років до 1 грудня поточного року.

Базова середня освіта здобувається, як правило, після здобуття початкової освіти. Діти, які здобули початкову освіту на 1 вересня поточного навчального року, повинні розпочинати здобуття базової середньої освіти цього ж навчального року.

Особи з особливими освітніми потребами можуть розпочинати здобуття базової середньої освіти за інших умов.

Профільна середня освіта здобувається після здобуття базової середньої освіти. Діти, які здобули базову середню освіту та успішно склали державну підсумкову атестацію, на 1 вересня поточного навчального року повинні розпочинати здобуття профільної середньої освіти цього ж навчального року.

Особи з особливими освітніми потребами можуть розпочинати здобуття профільної середньої освіти за інших умов.

V. ЗАГАЛЬНИЙ ОБСЯГ НАВЧАЛЬНОГО НАВАНТАЖЕННЯ

Загальний обсяг навчального навантаження для здобувачів освіти 1-х класів Закладу складає 805 годин/навчальний рік.

Загальний обсяг навчального навантаження для здобувачів освіти
2-4-х класів складає 2695 годин/навчальний рік: для 2-х класів – 875 годин/навчальний рік, для 3-х класів – 910 годин/навчальний рік, для 4-х класів – 910 годин/навчальний рік.

Загальний обсяг навчального навантаження для здобувачів освіти 5-9-х класів складає 5495 годин/навчальний рік: для 5-х класів – 980 годин/навчальний рік, для 6-х класів – 1085 годин/навчальний рік, для 7-х класів – 1120 годин/навчальний рік, для 8-х класів – 1155 годин/навчальний рік, для 9-х класів – 1155 годин/навчальний рік.

Детальний розподіл навчального навантаження на тиждень окреслено у навчальному плані (Додаток 1).

Розподіл навчальних годин за темами, розділами, вибір форм і методів навчання вчитель визначає самостійно, враховуючи конкретні умови роботи, забезпечуючи водночас досягнення конкретних очікуваних результатів, зазначених у програмі.

VI. ОЧІКУВАНІ РЕЗУЛЬТАТИ НАВЧАННЯ ЗДОБУВАЧІВ ОСВІТИ

Відповідно до мети та загальних цілей, окреслених у Державному стандарті, визначено завдання, які реалізуються вчителями у рамках кожної освітньої галузі. Результати навчання роблять внесок у формування таких ключових компетентностей здобувачів освіти:

Спільними для всіх ключових компетентностей є такі вміння: висловлювати власну думку усно і письмово, критичне та системне мислення, творчість, ініціативність, здатність логічно обґрунтовувати позицію, вміння конструктивно керувати емоціями, оцінювати ризики, приймати рішення, розв'язувати проблеми, співпрацювати з іншими особами.

Враховуючи інтегрований характер компетентності, у процесі реалізації Освітньої програми Закладу використовуються внутрішньопредметні і міжпредметні зв’язки, які сприяють цілісності результатів освіти та переносу умінь у нові ситуації.

Необхідною умовою формування компетентностей є діяльнісна спрямованість навчання, яка передбачає постійне включення учнів до різних видів педагогічно доцільної активної навчально-пізнавальної діяльності, а також практична його спрямованість.

VII. НАВЧАННЯ ЗА НАСКРІЗНИМИ ЛІНІЯМИ

Наскрізні лінії є засобом інтеграції ключових і загально предметних компетентностей, окремих предметів та предметних циклів; їх необхідно враховувати при формуванні шкільного середовища. Наскрізні лінії є соціально значимими надпредметними темами, які допомагають формуванню в учнів уявлень про суспільство в цілому, розвивають здатність застосовувати отримані знання у різних ситуаціях.

Навчання за наскрізними лініями реалізується насамперед через:

• організацію навчального середовища — зміст та цілі наскрізних тем враховуються при формуванні духовного, соціального і фізичного середовища навчання;
• окремі предмети — виходячи із наскрізних тем при вивченні предмета проводяться відповідні трактовки, приклади і методи навчання, реалізуються надпредметні, міжкласові та загальношкільні проекти. Роль окремих предметів при навчанні за наскрізними темами різна і залежить від цілей і змісту окремого предмета та від того, наскільки тісно той чи інший предметний цикл пов’язаний із конкретною наскрізною темою;
• предмети за вибором;
• роботу в проектах;
• позакласну навчальну роботу і роботу гуртків.

VІІІ. ФОРМИ ТА МЕТОДИ ОРГАНІЗАЦІЇ ОСВІТНЬОГО ПРОЦЕСУ

Основними формами організації освітнього процесу є різні типи уроку:

-      формування компетентностей;

-      розвитку компетентностей;

-      перевірки та/або оцінювання досягнення компетентностей;

-      корекції основних компетентностей;

-      комбінований урок;

Також формами організації освітнього процесу можуть бути екскурсії, віртуальні подорожі, уроки-семінари, конференції, форуми, спектаклі, брифінги, квести, інтерактивні уроки, інтегровані уроки, проблемний урок, відео-уроки, прес-конференції, ділові ігри тощо.

Методи навчання – дослідницькі, інформаційні, сюжетно-рольові ігри, інсценізації, моделювання, ситуаційні вправи, екскурсії тощо.

Вибір форм і методів навчання вчитель визначає самостійно, враховуючи конкретні умови роботи, забезпечуючи водночас досягнення конкретних очікуваних результатів, зазначених у навчальних програмах окремих предметів.

IХ. ОЦІНЮВАННЯ НАВЧАЛЬНИХ ДОСЯГНЕНЬ ЗДОБУВАЧІВ ОСВІТИ

Навчальні досягнення здобувачів освіти у 1-2-х класах підлягають вербальному, формувальному оцінюванню, у 3-4-х класах – формувальному та підсумковому (бальному) оцінюванню.

Формувальне оцінювання має на меті: підтримати навчальний розвиток дітей; вибудовувати індивідуальну траєкторію їхнього розвитку; діагностувати досягнення на кожному з етапів процесу навчання; вчасно виявляти проблеми й запобігати їх нашаруванню; аналізувати хід реалізації навчальної програми й ухвалювати рішення щодо корегування програми і методів навчання відповідно до індивідуальних потреб дитини; мотивувати прагнення здобути максимально можливі результати; виховувати ціннісні якості особистості, бажання навчатися, не боятися помилок, переконання у власних можливостях і здібностях.

Підсумкове оцінювання передбачає зіставлення навчальних досягнень здобувачів з конкретними очікуваними результатами навчання, визначеними освітньою програмою.

Здобувачі початкової освіти проходять державну підсумкову атестацію, яка здійснюється лише з метою моніторингу якості освітньої діяльності Закладу та якості освіти.

З метою неперервного відстеження результатів початкової освіти, їх прогнозування та коригування можуть проводитися моніторингові дослідження навчальних досягнень на національному, обласному, районному, шкільному рівнях, а також на рівні окремих класів.

Орієнтовні вимоги до контролю та оцінювання навчальних досягнень учнів початкової школи, затверджені наказом Міністерства освіти і науки України від 19 серпня 2016 р. №1009.

Критерії базової та профільної середньої освіти реалізуються в  нормах  чотирьох рівнів досягнень: початковий,  середній,  достатній,  високий, затверджені наказом Міністерства освіти і науки від 13 квітня 2011 р.  № 329, зареєстрованого в Міністерстві  юстиції України 11 травня 2011 р. за № 566/19304

Перший рівень - початковий. Відповідь учня   (учениці) фрагментарна,  характеризується початковими уявленнями про предмет вивчення.

     Другий рівень - середній.  Учень (учениця) відтворює основний навчальний  матеріал,  виконує  завдання   за   зразком,   володіє елементарними вміннями навчальної діяльності.

     Третій рівень  -  достатній.  Учень  (учениця)  знає  істотні ознаки  понять,  явищ,  зв'язки  між  ними,  вміє пояснити основні закономірності, а також самостійно застосовує знання в стандартних ситуаціях,     володіє     розумовими     операціями    (аналізом, абстрагуванням,  узагальненням  тощо),   вміє   робити   висновки, виправляти  допущені помилки.  Відповідь учня (учениці) правильна, логічна, обґрунтована, хоча у ній бракує власних суджень.

     Четвертий рівень   -   високий.   Знання   учня  (учениці)  є глибокими, міцними, системними; учень (учениця) вміє застосовувати їх  для виконання творчих завдань,  його (її) навчальна діяльність позначена  вмінням  самостійно  оцінювати  різноманітні  ситуації, явища, факти, виявляти і відстоювати особисту позицію.

Кожний наступний  рівень  вимог  вбирає  в  себе  вимоги   до попереднього, а також додає нові.

X. ОСВІТНІ ГАЛУЗІ ТА НАВЧАЛЬНІ ПРОГРАМИ

Освітню програму Закладу укладено за такими освітніми галузями:

Мови і літератури

Суспільствознавство

Мистецтво

Математика

Природознавство

Технології

Здоров’я і фізична культура

Логічна послідовність вивчення предметів розкривається у відповідних навчальних програмах.

ІНФОРМАЦІЯ

про методичне забезпечення варіативної складової

Освітньої програми

Дніпровської гімназії № 92 Дніпровської міської ради

                              Директор                                                                                      Тетяна ДМИТРЕНКО

XI. ОПИС ТА ІНСТРУМЕНТИ СИСТЕМИ ВНУТРІШНЬОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ЯКОСТІ ОСВІТИ

Система внутрішнього забезпечення якості освіти Закладу реалізується відповідно до Положення про внутрішню  систему забезпечення якості освіти у Навчально-виховному комплексі №92 ДМР ,  розробленого відповідно до вимог Закону України «Про освіту», затвердженого наказом директора Закладу. Внутрішня система забезпечення якості в закладі включає:

• стратегію та процедури забезпечення якості освіти;
• систему та механізми забезпечення академічної доброчесності (положення Закладу.
• оприлюднені критерії, правила і процедури оцінювання здобувачів освіти;
• оприлюднені критерії, правила і процедури оцінювання педагогічної діяльності педагогічних працівників;
• оприлюднені критерії, правила і процедури оцінювання управлінської діяльності керівних працівників Закладу;
• забезпечення наявності інформаційних систем для ефективного управління Закладом;
• інші процедури та заходи, що визначаються спеціальними законами або документами Закладу.

 Інструменти системи внутрішнього забезпечення якості освіти

 Загальні положення (завдання системи внутрішнього забезпечення якості освіти):

оновлення методичної бази освітньої діяльності;

контроль за виконанням навчальних планів та освітньої програми, якістю знань, умінь і навичок учнів, розробка рекомендацій щодо їх покращення;

моніторинг та оптимізація соціально-психологічного середовища закладу освіти;

створення необхідних умов для підвищення фахового кваліфікаційного рівня педагогічних працівників.

Принципи забезпечення якості:

- визначення принципів та процедур забезпечення якості загальної середньої освіти (політика щодо забезпечення якості):

-  системності;

-  об’єктивності;

- безперервності;

- перспективності;

- гуманістичної спрямованості;

- відкритості;

- оперативності.

Процедури забезпечення якості:

-  розроблення, затвердження, здійснення моніторингу та періодичний перегляд освітніх програм;

-  забезпечення прозорої та зрозумілої політики щодо здобувачів освіти на усіх стадіях навчання – від зарахування до випуску, включаючи щорічне оцінювання здобувачів світи;

- щорічне оцінювання педагогічних, наукових і науково-педагогічних працівників, забезпечення умов для підвищення ними своєї кваліфікації, застосування чесних та прозорих процесів щодо прийняття на роботу та розвиток персоналу (кадрова політика);

- забезпечення наявності необхідних ресурсів для організації освітнього процесу;

-  забезпечення наявності інформаційних систем для ефективного управління освітнім процесом (інформаційний менеджмент);

- створення в закладі освіти інклюзивного освітнього середовища, універсального дизайну та розумного пристосування;

- забезпечення публічності інформації про освітню, адміністративну, економічну та інші види діяльності закладу;

- інші процедури та заходи, що визначаються спеціальними законами або документами закладу освіти.

Об’єкти моніторингу якості загальної середньої освіти :

-   зміст освіти;

-      рівень сформованості компетентностей (навчальних досягнень учнів;

-      рівень соціалізації здобувачів освіти;

-      засоби, що використовуються для досягнення освітніх цілей;

-      умови здійснення педагогічного процесу та їх вплив на результати.

Оцінювання здобувачів освіти:

-  оприлюднені критерії, правила і процедури оцінювання здобувачів освіти;

- оприлюднені критерії, правила і процедури оцінювання педагогічної діяльності педагогічних працівників;

- оприлюднені критерії, правила і процедури оцінювання управлінської діяльності керівних працівників закладу освіти.

Навчальні досягнення здобувачів у 1-2 класах підлягають вербальному, формувальному оцінюванню, у 3-4 – формувальному та підсумковому (бальному) оцінюванню.

Орієнтовні вимоги до контролю та оцінювання навчальних досягнень учнів початкової школи, затверджені наказом Міністерства освіти і науки України від 19 серпня 2016 р. №1009.

Здобувачі початкової освіти проходять державну підсумкову атестацію, яка здійснюється лише з метою моніторингу якості освітньої діяльності закладу.

Критерії   базової та повної загальної середньої освіти реалізуються   в  нормах  чотирьох  рівнів досягнень: початковий,  середній,  достатній,  високий, затверджені наказом Міністерства освіти і науки від 13 квітня 2011 р.  № 329, зареєстрованого в Міністерстві  юстиції України 11 травня 2011 р. За
№ 566/19304.

Перший рівень  -   початковий.   Відповідь   учня фрагментарна,  характеризується початковими уявленнями про предмет вивчення.

     Другий рівень - середній.  Учень відтворює основний навчальний  матеріал,  виконує  завдання   за   зразком,   володіє елементарними вміннями навчальної діяльності.

     Третій рівень  -  достатній.  Учень  знає  істотні ознаки  понять,  явищ,  зв'язки  між  ними,  вміє пояснити основні закономірності, а також самостійно застосовує знання в стандартних ситуаціях,     володіє     розумовими     операціями    (аналізом, абстрагуванням,  узагальненням  тощо),   вміє   робити   висновки, виправляти  допущені помилки.  Відповідь учня правильна, логічна, обґрунтована, хоча у ній бракує власних суджень.

     Четвертий рівень   -   високий.   Знання   учня  є глибокими, міцними, системними; учень  вміє застосовувати їх  для виконання творчих завдань,  його  навчальна діяльність позначена  вмінням  самостійно  оцінювати  різноманітні  ситуації, явища, факти, виявляти і відстоювати особисту позицію.

     Кожний наступний  рівень  вимог  вбирає  в  себе  вимоги   до попереднього, а також додає нові.

 Компоненти системи  внутрішнього забезпечення якості:

- виконання  навчальних планів та освітньої програми (контроль за виконанням),

- кадрове забезпечення освітньої діяльності (створення необхідних умов для підвищення фахового кваліфікаційного рівня педагогічних працівників);

- навчально-методичне забезпечення освітньої діяльності (оновлення методичної бази освітньої діяльності);

- забезпечення наявності необхідних ресурсів для організації освітнього процесу, в тому числі для самостійної роботи здобувачів освіти;

- матеріально-технічне забезпечення освітньої діяльності;

- якість проведення навчальних занять;

- моніторинг досягнення учнями результатів навчання (компетентностей), якості знань, умінь і навичок учнів, розробка рекомендацій щодо їх покращення;

- моніторинг та оптимізація соціально-психологічного середовища закладу освіти;

- академічна доброчесність

Додаток 1

Навчальний план

ПОЯСНЮВАЛЬНА ЗАПИСКА

до Робочого навчального плану
Дніпровської гімназії № 92 Дніпровської міської ради

на 2023 - 2024 навчальний рік

1. Тип навчального закладу

Спеціалізована середня загальноосвітня школа І – ІІІ ступенів – дошкільний навчальний заклад

2. Структура закладу

3. Типові освітні програми, за якими розроблено Робочий навчальний план  закладу

Для  1-2  класу -  за Типовими  освітніми програмами  для закладів  загальної середньої  освіти   1-2  класи  Нова українська  школа, затверджена наказом  Міністерства освіти і науки України  від  08.10.2019 р.  за  № 1272 «Про затвердження типових освітніх програм для 1-2 класів закладів загальної середньої освіти», розробленою під керівництвом    О.Я.  Савченко.

Для  3-4 класу -  за Типовими  освітніми програмами  для закладів  загальної середньої  освіти   3-4  класи  Нова українська  школа, затверджена наказом  Міністерства освіти і науки України  від  08.10.2019 р.  за  № 1273 «Про затвердження типових освітніх програм для 3-4 класів закладів загальної середньої освіти», розробленою під керівництвом    О.Я.  Савченко.

Для 5-6 класу розроблений до Державного стандарту базової освіти (5 клас) Постанова КМУ від 30.09.2020 № 898. Складений за Типовими освітніми програмами для закладів загальної середньої освіти ІІ ступеня, затвердженим наказом МОН України від 19.02.2021 р. № 235, Додаток 3. 

Для 6 класу Складений за Типовими освітніми програмами для закладів загальної середньої освіти ІІ ступеня, затвердженим наказом МОН України від 19.02.2021 р. № 235, Додаток 3.

Для 5 – 9 класів - складений за Типовою освітньою програмою для закладів загальної середньої освітиІІ ступеня, затвердженою наказом МОН України від 20.04.2018 № 405, (таблиця 1)

5-9 класи

Згідно з п.2 наказу МОН України «Про затвердження Типової освітньої програми закладів загальної середньої освіти ІІ ступеня» №405 від 20.04.2018 р. виконано перерозподіл годин у 5-9 класах:

У межах курсу «Мистецтво» у 5 – 7 класах вивчаються окремі курси: «Музичне мистецтво» та «Образотворче мистецтво». У 8 - 9 класах вивчається інтегрований курс «Мистецтво».

Варіативна складова навчального плану 5 – 9 класів використано на:

• збільшення кількості годин на вивчення окремих предметів інваріантної складової:

Особливості організації навчально-виховного процесу

4.1 Структура 2023-2024 навчального року

1 вересня – свято День Знань

Навчальні заняття:

І  семестр:   01.09.2023 –  22.12.2023 р.

ІІ семестр:   09.01.2023 –  02.06.2023 р.

4. осінні  канікули:   30.10. 2023  – 05.11. 2023 р.
5. зимові  канікули:   23.12. 2023 –  07.01.2024 р.
6. весняні  канікули:  25.03.2024  – 31.03.2024 р.
7. Організація навчально-виховного процесу протягом дня

Навчальний процес для учнів школи організовано за 5 –денним тижневим режимом занять. Навчально-виховний процес розпочинається о 08.00.

Тривалість уроків для учнів 1-го класу становить 35 хвилин, для 2-4 класів – 40 хвилин, 5-9 класів – 45 хвилин.

  Розклад  дзвінків

  Режим роботи  ГПД

РОБОЧИЙ

Навчальний план

Дніпровської гімназії № 92 Дніпровської міської ради

на 2023-2024 навчальний рік

І ступінь

(складений за Типовими  освітніми програмами  для закладів  загальної середньої  освіти   1-2  класи  Нова українська  школа, затверджена наказом  Міністерства освіти і науки України  від  08.10.2019 р.  за  № 1272 «Про затвердження типових освітніх програм для 1-2 класів закладів загальної середньої освіти», розробленою під керівництвом    О.Я.  Савченко).

І  ступень    (1, 2  класи)

Директор                                                        Т.М. Дмитренко

РОБОЧИЙ

Навчальний план

Дніпровська гімназія № 92  Дніпровської міської ради

на 2023-2024 навчальний рік

І ступінь

(складений за Типовою  освітньою програмою  для закладів  загальної середньої  освіти   3-4  класи  Нова українська  школа, затверджена наказом  Міністерства освіти і науки України  від  08.10.2019 р.  за  № 1273 «Про затвердження типових освітніх програм для 3-4 класів закладів загальної середньої освіти», розробленою під керівництвом    О.Я.  Савченко.

І  ступень    (3-4  клас)  

Директор                                           Т.М. Дмитренко

РОБОЧИЙ   НАВЧАЛЬНИЙ ПЛАН,

розроблено до Державного стандарту базової освіти, Постанова КМУ від 30.09.2020 № 898,  складений за Типовими  освітніми програмами  для закладів загальної середньої освіти ІІ ступеня, затвердженими наказом   Міністерства  освіти  і  науки України  від  19.02.2021 року  № 235 «Про затвердження типової освітньої програми для 5-9 класів закладів загальної середньої освіти»    з   навчанням українською мовою,  Додаток 3.

                    на  2023-2024 навчальний рік      

ІІ ступінь    (5  клас)   

Додаток 3

Типової  освітньої програми для 5-9 класів закладів загальної середньої освіти

Директор                                           Тетяна ДМИТРЕНКО

РОБОЧИЙ

Навчальний план

Дніпровська гімназія № 92 Дніпровської міської ради

на 2023-2024 навчальний рік

ІІ ступінь

(складений за Типовою освітньою програмою для закладів загальної середньої освіти  ІІ ступеня, затвердженою наказом МОН України від  19.02.2021 № 235,  ДОДАТОК 3

       ІІ ступень    ( 6 клас)    

Додаток 3

Директор                                                     Т.М. Дмитренко

РОБОЧИЙ

Навчальний план

Дніпровська гімназія № 92 Дніпровської міської ради

на 2023-2024 навчальний рік

ІІ ступінь

(складений за Типовою освітньою програмою для закладів загальної середньої освіти  ІІ ступеня, затвердженою наказом МОН України від 20.04.2018 № 405 (таблиця 1)

       ІІ ступень    (  7  клас)    

Таблиця  № 1

Директор                                                     Тетяна ДМИТРЕНКО 

РОБОЧИЙ   НАВЧАЛЬНИЙ ПЛАН,

складений відповідно до Типової  освітньої програми

згідно  наказу  Міністерства  освіти  і  науки України   від  20.04. 2018 р.  № 405 

 з   поглибленим вивченням окремих предметів

                        на  2023-2024 навчальний рік                                  

ІІ ступень   

(8, 9  класи з поглибленим вивченням української філології)

          Таблиця  № 8

Директор                                                     Тетяна ДМИРЕКНО 

Додаток 2 до освітньої програми

Положення

про внутрішню  систему забезпечення якості освіти

у Дніпровській гімназії  №  92 « Дніпровської міської ради

на 2023-2024 навчальний рік

І. Загальні положення

Положення про внутрішню  систему забезпечення якості освіти у Дніпровській  гімназії № 92 Дніпровської міської ради (далі - Заклад) розроблено відповідно до вимог Закону України «Про освіту» (стаття 41. Система забезпечення якості освіти).

Внутрішня система забезпечення якості в Закладі  включає:

• стратегію та процедури забезпечення якості освіти;
• систему та механізми забезпечення академічної доброчесності;
• оприлюднені критерії, правила і процедури оцінювання здобувачів освіти;
• оприлюднені критерії, правила і процедури оцінювання педагогічної  діяльності педагогічних працівників;
• оприлюднені критерії, правила і процедури оцінювання управлінської діяльності керівних працівників Закладу;
• забезпечення наявності інформаційних систем для ефективного управління Закладом;
• створення в Закладі інклюзивного освітнього середовища, універсального дизайну та розумного пристосування;
• інші процедури та заходи, що визначаються спеціальними законами або документами закладу освіти.

Завдання внутрішньої системи забезпечення якості освіти:

• оновлення методичної бази освітньої діяльності;
• контроль за виконанням навчальних планів та освітньої програми, якістю знань, умінь і навичок учнів, розробка рекомендацій щодо їх покращення;
• моніторинг та оптимізація соціально-психологічного середовища закладу освіти;
• створення необхідних умов для підвищення фахового кваліфікаційного рівня педагогічних працівників.

ІІ. СИСТЕМА ВНУТРІШНЬОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ЯКОСТІ ОСВІТНЬОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ТА КОНТРОЛЬ ЗА ЇЇ ВИКОНАННЯМ

Стратегія та процедура забезпечення якості освіти

Стратегія та процедура забезпечення якості освіти базується на наступних принципах:

• принцип процесного підходу, що розглядає діяльність Закладу як сукупність освітніх процесів, які спрямовані на реалізацію визначених закладом стратегічних цілей, при цьому управління якістю освітніх послуг реалізується через функції планування, організації, мотивації та контролю;
• принцип цілісності, який вимагає єдності впливів освітньої діяльності, їх підпорядкованості, визначеній меті якості освітнього процесу;
• принцип безперервності, що свідчить про необхідність постійної реалізації суб’єктами освітньої діяльності на різних етапах процесу підготовки випускника закладу;
• принцип розвитку, що виходить з необхідності вдосконалення якості освітнього процесу відповідно до зміни внутрішнього та зовнішнього середовища, аналізу даних та інформації про результативність освітньої діяльності;
• принцип партнерства, що враховує взаємозалежність та взаємну зацікавленість суб’єктів освітнього процесу, відповідно до їх поточних та майбутніх потреб у досягненні високої якості освітнього процесу.

2. Система та механізми забезпечення академічної доброчесності

Академічна доброчесність - це сукупність етичних принципів та визначених законом правил, якими мають керуватися учасники освітнього процесу під час навчання, викладання та провадження освітньої (творчої) діяльності з метою забезпечення довіри до результатів навчання та/або творчих досягнень.

Дотримання академічної доброчесності педагогічними працівниками передбачає:

• посилання на джерела інформації у разі використання ідей, розробок, тверджень, відомостей;
• дотримання норм законодавства про авторське право і суміжні права;
• надання достовірної інформації про методики і результати досліджень, джерела використаної інформації та власну педагогічну (науково-педагогічну, творчу) діяльність;
• контроль за дотриманням академічної доброчесності здобувачами освіти;
• об’єктивне оцінювання результатів навчання.

Дотримання академічної доброчесності здобувачами освіти передбачає:

• самостійне виконання навчальних завдань, завдань поточного та підсумкового контролю результатів навчання (для осіб з особливими освітніми потребами ця вимога застосовується з урахуванням їхніх індивідуальних потреб і можливостей);
• посилання на джерела інформації у разі використання ідей, розробок, тверджень, відомостей;
• дотримання норм законодавства про авторське право і суміжні права;
• надання достовірної інформації про результати власної навчальної (наукової, творчої) діяльності, використані методики досліджень і джерела інформації.

Порушенням академічної доброчесності вважається:

• академічний плагіат - оприлюднення (частково або повністю) освітніх (творчих) результатів, отриманих іншими особами, як результатів власного дослідження (творчості) та/або відтворення опублікованих текстів (оприлюднених творів мистецтва) інших авторів без зазначення авторства;
• самоплагіат - оприлюднення (частково або повністю) власних раніше опублікованих освітніх результатів як нових;
• фабрикація - вигадування даних чи фактів, що використовуються в освітньому процесі або наукових дослідженнях;
• фальсифікація - свідома зміна чи модифікація вже наявних даних, що стосуються освітнього процесу чи наукових досліджень;
• списування - виконання письмових робіт із залученням зовнішніх джерел інформації, крім дозволених для використання, зокрема під час оцінювання результатів навчання;
• обман - надання завідомо неправдивої інформації щодо власної освітньої (наукової, творчої) діяльності чи організації освітнього процесу; формами обману є, зокрема, академічний плагіат, самоплагіат, фабрикація, фальсифікація та списування;
• хабарництво - надання (отримання) учасником освітнього процесу чи пропозиція щодо надання (отримання) коштів, майна, послуг, пільг чи будь-яких інших благ матеріального або нематеріального характеру з метою отримання неправомірної переваги в освітньому процесі;
• необ’єктивне оцінювання - свідоме завищення або заниження оцінки результатів навчання здобувачів освіти.

За порушення академічної доброчесності педагогічні працівники Закладу можуть бути притягнені до такої академічної відповідальності:

• відмова в присвоєнні або позбавлення присвоєного педагогічного звання, кваліфікаційної категорії;
• позбавлення права брати участь у роботі визначених законом органів чи займати визначені законом посади.

За порушення академічної доброчесності здобувачі освіти можуть бути притягнені до такої академічної відповідальності:

• повторне проходження оцінювання (контрольна робота, іспит, залік тощо);
• повторне проходження відповідного освітнього компонента освітньої програми.

Види академічної відповідальності учасників освітнього процесу за конкретні порушення академічної доброчесності визначені Положенням про академічну доброчесність учасників освітнього процесу Закладу. 

Кожна особа, стосовно якої порушено питання про порушення нею академічної доброчесності, має такі права:

• ознайомлюватися з усіма матеріалами перевірки щодо встановлення факту порушення академічної доброчесності, подавати до них зауваження;
• особисто або через представника надавати усні та письмові пояснення або відмовитися від надання будь-яких пояснень, брати участь у дослідженні доказів порушення академічної доброчесності;
• знати про дату, час і місце та бути присутньою під час розгляду питання про встановлення факту порушення академічної доброчесності та притягнення її до академічної відповідальності;
• оскаржити рішення про притягнення до академічної відповідальності до органу, уповноваженого розглядати апеляції, або до суду.

Критерії, правила і процедури оцінювання здобувачів освіти

Компетентнісна освіта зорієнтована на практичні результати, досвід особистої діяльності, вироблення ставлень, що зумовлює принципові зміни в організації навчання, яке стає спрямованим на розвиток конкретних цінностей і життєво необхідних знань і умінь учнів.

У контексті цього змінюються і підходи до оцінювання результату освітньої діяльності здобувачів освіти як складової освітнього процесу. Оцінювання має ґрунтуватися на позитивному принципі, що передусім передбачає врахування рівня досягнень учня.

Результати освітньої діяльності учнів на всіх етапах освітнього процесу не можуть обмежуватися знаннями, уміннями, навичками. Метою навчання мають бути сформовані компетентності, як загальна здатність, що базується на знаннях, досвіді та цінностях особистості.

Вимоги до обов’язкових результатів навчання визначаються з урахуванням компетентнісного підходу до навчання, в основу якого покладено ключові компетентності.

До ключових компетентностей належать:

1) вільне володіння державною мовою, що передбачає уміння усно і письмово висловлювати свої думки, почуття, чітко та аргументовано пояснювати факти, а також любов до читання, відчуття краси слова, усвідомлення ролі мови для ефективного спілкування та культурного самовираження, готовність вживати українську мову як рідну в різних життєвих ситуаціях;

2) здатність спілкуватися іноземними мовами, що передбачає активне використання рідної мови в різних комунікативних ситуаціях, зокрема в побуті, освітньому процесі, культурному житті громади, можливість розуміти прості висловлювання іноземною мовою, спілкуватися нею у відповідних ситуаціях, оволодіння навичками міжкультурного спілкування;

3) математична компетентність, що передбачає виявлення простих математичних залежностей в навколишньому світі, моделювання процесів та ситуацій із застосуванням математичних відношень та вимірювань, усвідомлення ролі математичних знань та вмінь в особистому і суспільному житті людини;

4) компетентності у галузі природничих наук, техніки і технологій, що передбачають формування допитливості, прагнення шукати і пропонувати нові ідеї, самостійно чи в групі спостерігати та досліджувати, формулювати припущення і робити висновки на основі проведених дослідів, пізнавати себе і навколишній світ шляхом спостереження та дослідження;

5) інформаційно-цифрова компетентність, що передбачає  опанування основою цифрової грамотності для розвитку і спілкування, здатність безпечного та етичного використання засобів інформаційно-комунікаційної компетентності у навчанні та інших життєвих ситуаціях;

6) навчання впродовж життя, що передбачає опанування уміннями і навичками, необхідними для подальшого навчання, організацію власного навчального середовища, отримання нової інформації з метою застосування її для оцінювання навчальних потреб, визначення власних навчальних цілей та способів їх досягнення, навчання працювати самостійно і в групі;

7) громадянські та соціальні компетентності, пов’язані з ідеями демократії, справедливості, рівності, прав людини, добробуту та здорового способу життя, усвідомленням рівних прав і можливостей, що передбачають співпрацю з іншими особами для досягнення спільної мети, активність в житті класу і школи, повагу до прав інших осіб, уміння діяти в конфліктних ситуаціях, пов’язаних з різними проявами дискримінації, цінувати культурне розмаїття різних народів та ідентифікацію себе як громадянина України, дбайливе ставлення до власного здоров’я і збереження здоров’я інших людей, дотримання здорового способу життя;

8) підприємливість та фінансова грамотність, що передбачають  ініціативність, готовність брати відповідальність за власні рішення, вміння організовувати свою діяльність для досягнення цілей, усвідомлення етичних цінностей ефективної співпраці, готовність до втілення в життя ініційованих ідей, прийняття власних рішень

9) культурна компетентність, що передбачає залучення до різних видів мистецької творчості (образотворче, музичне та інші види мистецтв) шляхом розкриття і розвитку природних здібностей, творчого вираження особистості;

10) екологічна компетентність, що передбачає усвідомлення основи екологічного природокористування, дотримання правил природоохоронної поведінки, ощадного використання природних ресурсів, розуміючи важливість збереження природи для сталого розвитку суспільства.

Основними функціями оцінювання навчальних досягнень учнів є:

• контролююча ‑ визначає рівень досягнень кожного учня (учениці), готовність до засвоєння нового матеріалу, що дає змогу вчителеві відповідно планувати й викладати навчальний матеріал;
• навчальна ‑ сприяє повторенню, уточненню й поглибленню знань, їх систематизації, вдосконаленню умінь та навичок;
• діагностико-коригувальна ‑ з'ясовує причини труднощів, які виникають в учня (учениці) в процесі навчання; виявляє прогалини у засвоєному, вносить корективи, спрямовані на їх усунення;
• стимулювально-мотиваційна ‑ формує позитивні мотиви навчання;
• виховна - сприяє формуванню умінь відповідально й зосереджено працювати, застосовувати прийоми контролю й самоконтролю, рефлексії навчальної діяльності.

При оцінюванні навчальних досягнень учнів мають ураховуватися:

• характеристики відповіді учня: правильність, логічність, обґрунтованість, цілісність;
• якість знань: повнота, глибина, гнучкість, системність, міцність;
• сформованість  предметних умінь і навичок;
• рівень володіння розумовими операціями: вміння аналізувати, синтезувати, порівнювати, абстрагувати, класифікувати, узагальнювати, робити висновки тощо;
• досвід творчої діяльності (вміння виявляти проблеми та розв'язувати їх, формулювати гіпотези);
• самостійність оцінних суджень.

Характеристики якості знань взаємопов'язані між собою і доповнюють одна одну.

Повнота знань ‑ кількість знань, визначених навчальною програмою.

Глибина знань ‑ усвідомленість існуючих зв'язків між групами знань.

Гнучкість знань ‑ уміння учнів застосовувати набуті знання у стандартних і нестандартних ситуаціях; знаходити варіативні способи використання знань; уміння комбінувати новий спосіб діяльності із вже відомих.

Системність знань ‑ усвідомлення структури знань, їх ієрархії і послідовності, тобто усвідомлення одних знань як базових для інших.

Міцність знань ‑ тривалість збереження їх в пам'яті, відтворення їх в необхідних ситуаціях.

Знання є складовою умінь учнів діяти.

Уміння виявляються в різних видах діяльності і поділяються на розумові і практичні.

Навички ‑ дії доведені до автоматизму у результаті виконання вправ. Для сформованих навичок характерні швидкість і точність відтворення.

Ціннісні ставлення виражають особистий досвід учнів, їх дії, переживання, почуття, які виявляються у відносинах до оточуючого (людей, явищ, природи, пізнання тощо). У контексті компетентнісної освіти це виявляється у відповідальності учнів, прагненні закріплювати позитивні надбання в освітній діяльності, зростанні вимог до своїх навчальних досягнень.

Названі вище орієнтири покладено в основу чотирьох рівнів навчальних досягнень учнів: початкового, середнього, достатнього, високого.

Вони визначаються за такими характеристиками:

Перший рівень ‑ початковий. Відповідь учня (учениці) фрагментарна, характеризується початковими уявленнями про предмет вивчення.

Другий рівень ‑ середній. Учень (учениця) відтворює основний навчальний матеріал, виконує завдання за зразком, володіє елементарними вміннями навчальної діяльності.

Третій рівень - достатній. Учень (учениця) знає істотні ознаки понять, явищ, зв'язки між ними, вміє пояснити основні закономірності, а також самостійно застосовує знання в стандартних ситуаціях, володіє розумовими операціями (аналізом, абстрагуванням, узагальненням тощо), вміє робити висновки, виправляти допущені помилки. Відповідь учня (учениця) правильна, логічна, обґрунтована, хоча їм бракує власних суджень.

Четвертий рівень ‑ високий. Знання учня (учениці) є глибокими, міцними, системними; учень (учениця) вміє застосовувати їх для виконання творчих завдань, його (її) навчальна діяльність позначена вмінням самостійно оцінювати різноманітні ситуації, явища, факти, виявляти і відстоювати особисту позицію.

Водночас, визначення високого рівня навчальних досягнень, зокрема оцінки 12 балів, передбачає знання та уміння в межах навчальної програми і не передбачає участі школярів у олімпіадах, творчих конкурсах тощо.

Кожний наступний рівень вимог вбирає в себе вимоги до попереднього, а також додає нові характеристики.

Критерії оцінювання навчальних досягнень реалізуються в нормах оцінок, які встановлюють чітке співвідношення між вимогами до знань, умінь і навичок, які оцінюються, та показником оцінки в балах.

Навчальні досягнення здобувачів у 1-2 класах підлягають вербальному, формувальному оцінюванню, у 3-4 – формувальному та підсумковому оцінюванню.

Формувальне оцінювання учнів 1 класу проводиться відповідно до Методичних рекомендацій щодо формувального оцінювання учнів 1 класу (листи МОН від 18.05.2018 №2.2-1250 та від 21.05.2018 №2.2-1255)

Формувальне оцінювання має на меті: підтримати навчальний розвиток дітей; вибудовувати індивідуальну траєкторію їхнього розвитку; діагностувати досягнення на кожному з етапів процесу навчання; вчасно виявляти проблеми й запобігати їх нашаруванню; аналізувати хід реалізації навчальної програми й ухвалювати рішення щодо корегування програми і методів навчання відповідно до індивідуальних потреб дитини; мотивувати прагнення здобути максимально можливі результати; виховувати ціннісні якості особистості, бажання навчатися, не боятися помилок, переконання у власних можливостях і здібностях.

Підсумкове оцінювання передбачає зіставлення навчальних досягнень здобувачів з конкретними очікуваними результатами навчання, визначеними освітньою програмою.

Здобувачі початкової освіти проходять державну підсумкову атестацію, яка здійснюється лише з метою моніторингу якості освітньої діяльності закладів освіти та (або) якості освіти.

З метою неперервного відстеження результатів початкової освіти, їх прогнозування та коригування можуть проводитися моніторингові дослідження навчальних досягнень на національному, обласному, районному, шкільному рівнях, а також на рівні окремих класів. Аналіз результатів моніторингу дає можливість відстежувати стан реалізації цілей початкової освіти та вчасно приймати необхідні педагогічні рішення.

Навчальні досягнення учнів 3-9 класів оцінюються відповідно до  Критеріїв оцінювання навчальних досягнень учнів (вихованців) у системі загальної середньої освіти, затверджених наказом Міністерства освіти і науки, молота та спорту від 13.04.2011  №323  та зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 11.05.2011 за №566/19304.

КРИТЕРІЇ

оцінювання навчальних досягнень учнів початкової школи

КРИТЕРІЇ

оцінювання навчальних досягнень учнів основної й старшої школи
 

Видами оцінювання навчальних досягнень учнів є поточне, тематичне, семестрове, річне оцінювання та державна підсумкова атестація.

Поточне оцінювання ‑ це процес встановлення рівня навчальних досягнень учня (учениці) в оволодінні змістом предмета, уміннями та навичками відповідно до вимог навчальних програм.

Об'єктом поточного оцінювання рівня навчальних досягнень учнів є знання, вміння та навички, самостійність оцінних суджень, досвід творчої діяльності та емоційно-ціннісного ставлення до навколишньої дійсності.

Поточне оцінювання здійснюється у процесі  вивчення теми. Його основними завдання є:встановлення й оцінювання рівнів розуміння і первинного засвоєння окремих елементів змісту теми, встановлення зв'язків між ними та засвоєним змістом попередніх тем, закріплення знань, умінь і навичок.

Формами поточного оцінювання є індивідуальне, групове та фронтальне опитування; робота з діаграмами, графіками, схемами; робота з контурними картами; виконання учнями різних видів письмових робіт; взаємоконтроль учнів у парах і групах; самоконтроль тощо. В умовах упровадження зовнішнього незалежного оцінювання особливого значення набуває тестова форма контролю та оцінювання навчальних досягнень учнів.

Інформація, отримана на підставі поточного контролю, є основною для коригування роботи вчителя на уроці.

Тематичному оцінюванню навчальних досягнень підлягають основні результати вивчення теми (розділу).

Тематичне оцінювання навчальних досягнень учнів забезпечує:

• усунення безсистемності в оцінюванні;
• підвищення об'єктивності оцінки знань, навичок і вмінь;
•  індивідуальний та диференційований підхід до організації навчання;
• систематизацію й узагальнення навчального матеріалу;
• концентрацію уваги учнів до найсуттєвішого в системі знань з кожного предмета.

Тематична оцінка виставляється на підставі результатів опанування учнями матеріалу теми впродовж її вивчення з урахуванням поточних оцінок, різних видів навчальних робіт (практичних, лабораторних, самостійних, творчих, контрольних робіт) та навчальної активності школярів.

Перед початком вивчення чергової теми всі учні мають бути ознайомлені з тривалістю вивчення теми (кількість занять); кількістю й тематикою обов'язкових робіт і термінами їх проведення; умовами оцінювання.

Оцінка за семестр виставляється за результатами тематичного оцінювання, а за рік ‑ на основі семестрових оцінок.

Учень (учениця) має право на підвищення семестрової оцінки. Підвищення результатів семестрового оцінювання шляхом переатестації не дає підстав для нагородження випускників золотою або срібною медалями  (Положення про золоту медаль "За високі досягнення в навчанні" та срібну медаль "За досягнення в навчанні", затверджене наказом Міністерства освіти і науки України від 17.03.2008 № 186 та зареєстроване у Міністерстві юстиції України 02.04.2008 за № 279/14970, зі змінами, внесеними згідно з наказом Міністерства освіти, науки, молоді та спорту №115 від 07.02.2012 року).

При оцінюванні здобувачів освіти профільної  школи необхідно враховувати не лише навчальні досягнення, але і творчі, проектно-дослідницькі, особистісні, соціально значущі результати, уміння вирішувати проблеми, що виникають у різних життєвих ситуаціях.

4. Критерії, правила і процедури оцінювання педагогічної  діяльності педагогічних працівників

Процедура оцінювання педагогічної діяльності педагогічного працівника включає в себе атестацію та сертифікацію.

Атестація педагогічних працівників - це система заходів, спрямованих на всебічне та комплексне оцінювання педагогічної діяльності педагогічних працівників.

Атестація педагогічних працівників може бути черговою або позачерговою. Педагогічний працівник проходить чергову атестацію не менше одного разу на п’ять років, крім випадків, передбачених законодавством.

За результатами атестації визначається відповідність педагогічного працівника займаній посаді, присвоюються кваліфікаційні категорії, педагогічні звання. Перелік категорій і педагогічних звань педагогічних працівників визначається Кабінетом Міністрів України.

Рішення атестаційної комісії може бути підставою для звільнення педагогічного працівника з роботи у порядку, встановленому законодавством.

Положення про атестацію педагогічних працівників затверджує центральний орган виконавчої влади у сфері освіти і науки.

Щорічне підвищення кваліфікації педагогічних працівників закладів загальної середньої освіти здійснюється відповідно до законів України "Про освіту", "Про загальну середню освіту". Загальна кількість академічних годин для підвищення кваліфікації педагогічного працівника впродовж п’яти років не може бути меншою за 150 годин, з яких певна кількість годин має бути обов’язково спрямована на вдосконалення знань, умінь і практичних навичок у частині роботи з дітьми з особливими освітніми потребами.

Один із принципів організації атестації – здійснення комплексної оцінки діяльності педагогічного працівника, яка передбачає забезпечення всебічного розгляду матеріалів з досвіду роботи, вивчення необхідної документації, порівняльний аналіз результатів діяльності впродовж усього періоду від попередньої атестації. Необхідною умовою об’єктивної атестації є всебічний аналіз освітнього процесу у закладі, вивчення думки батьків, учнів та колег вчителя, який атестується тощо.

Визначення рівня результативності діяльності педагога, оцінювання за якими може стати підставою для визначення його кваліфікаційного рівня наведено в таблиці "Критерії оцінювання роботи вчителя":

Критерії оцінювання роботи вчителя

І. Професійний рівень діяльності вчителя

Сертифікація педагогічних працівників - це зовнішнє оцінювання професійних компетентностей педагогічного працівника (у тому числі з педагогіки та психології, практичних умінь застосування сучасних методів і технологій навчання), що здійснюється шляхом незалежного тестування, самооцінювання та вивчення практичного досвіду роботи.

Сертифікація педагогічного працівника відбувається на добровільних засадах виключно за його ініціативою.

5. Критерії, правила і процедури оцінювання управлінської діяльності керівних працівників Закладу

Управлінська діяльність керівних працівників закладу освіти передбачає вирішення низки концептуальних  положень, а саме:

• створення умов для переходу від адміністративного стилю управління до громадсько-державного;
• раціональний розподіл роботи між працівниками закладу з урахуванням їх кваліфікації, досвіду та ділових якостей;
•  забезпечення оптимальної організації освітнього процесу, який би забезпечував належний рівень освіченості і вихованості випускників та підготовку їх до життя в сучасних умовах;
• визначення найбільш ефективних для керівництва шляхів і форм реалізації стратегічних завдань, які б повною мірою відповідали особливостям роботи закладу та діловим якостям адміністрації, раціональне витрачення часу всіма працівниками закладу;
• правильне і найбільш ефективне використання навчально-матеріальної бази та створення сприятливих умов для її поповнення в сучасних умовах;
• забезпечення високого рівня працездатності всіх учасників освітнього процесу;
• створення здорової творчої атмосфери в педагогічному колективі.

Сучасні положення освітнього менеджменту вимагають від керівника навчального закладу  фахових компетенцій:

• прогнозувати позитивне майбутнє і формувати дух позитивних змін;
• забезпечувати відкрите керівництво; 
• вивчати інтереси і потреби місцевої громади й суспільства в цілому, щоб визначати нові цілі і завдання;
• організовувати роботу колективу на досягнення поставлених цілей;
• працювати над залученням додаткових ресурсів для якісного досягнення цілей;
• постійно вчитися і стимулювати до цього членів педагогічного колективу.

Діяльність керівника Закладу визначається такими чинниками:

• рівнем його компетентності;
• обраною концепцією власної діяльності;
• рівнем розвитку і спрямованості організаційної культури закладу.

Однією з форм контролю діяльності педагогічних працівників, до яких належать і керівники Закладу, є атестація. Метою даного процесу контролю за діяльністю закладу є:

• найбільш раціональне використання спеціалістів, підвищення ефективності  їх праці та відповідальності за доручену справу;
• сприяння подальшому покращенню підбору і вихованню кадрів, підвищення їх ділової кваліфікації;
• посилення матеріальної  і моральної зацікавленості працівників;
• забезпечення більш тісного зв’язку заробітної плати з результатами їхньої праці;
• визначення відповідності займаній посаді;
• стимулювання їх професійного та посадового зростання.       

Оцінювання управлінської діяльності складається з чотирьох етапів:

І. Підготовчого.

ІІ. Основного.

ІІІ. Підсумково-корекційного.

ІV. Регулятивно-корекційного.

На підготовчому етапі відповідальною особою проводиться відбір, систематизація та аналіз матеріалів, що характеризує динаміку розвитку закладу освіти, рівень управлінської діяльності його керівників. З цією метою вивчаються:

• матеріали попередньої експертизи управління освітнім процесом та тематичного вивчення окремих питань, що стосуються організації діяльності закладу;
• відповідність роботи закладу особливим умовам здійснення освітньої діяльності;
• результативність роботи закладу освіти щодо розвитку творчих здібностей школярів (участь у предметних олімпіадах різного рівня, учнівських турнірах, конкурсах, МАН тощо);
• робота педагогічного колективу щодо розробки та впровадження авторських програм, навчальних посібників, підручників;

Аналізуються статистичні дані:

• результати освітньої діяльності учнів на кінець навчального року;
• охоплення учнів гарячим харчуванням;
• випадки дитячого травматизму, що сталися під освітнього процесу;
• плинність керівних та педагогічних кадрів;
• наявність конфліктних ситуацій у колективі, скарг на роботу закладу.

Другий, основний, етап комплексно-цільової програми має такі розділи:

Діагностичний, аналітично-регулятивний, контрольно-діагностичний, мотиваційно-діагностичний, контрольно-регулятивний, аналітичний.

Мета діагностичного дослідження – самоаналіз та самооцінка управлінської діяльності керівниками  Закладу.

Аналітично-регулятивний має за мету внесення коректив в управлінську діяльність керівників за результатами самоекспертизи.

Контрольно-аналітичний передбачає отримання інформації про соціально-психологічний клімат у Закладі  та  рівень сформованості ключових компетентностей учнів.

Мотиваційно-діагностичний дозволяє висунути пропозиції щодо визначення об’єктів та підходів для проведення експертизи. Експертною групою та керівниками навчального закладу укладається робоча програма експертизи управління освітнім процесом. Складається вона з трьох блоків: інваріантного, варіативного та замовленого.

До інваріантного блоку  входять питання, що дозволяють визначити рівень управлінської діяльності, наявність свідомого цілеспрямованого регулювання складних процесів та організаційних відносин у  закладі освіти та в кожному з його підрозділів.

Перелік питань варіативного блоку визначається з урахуванням підсумкових матеріалів комплексних соціально-психологічних досліджень та результатів зовнішнього моніторингу.

Питання третього блоку складаються на основі замовлення керівників Закладу про надання методичної допомоги в організації управлінської  діяльності та освітнього процесу.

Контрольно-регулятивне вивчення визначає відповідність діяльності керівників  Закладу нормативним аспектам управління, проблеми і  резерви розвитку  закладу,  напрямки надання методичної допомоги. Його структура:

• проведення експертизи управління освітнім процесом безпосередньо у закладі;
• індивідуальна контрольно-регулятивна робота з питань управління;
• надання методичної допомоги за заявкою керівництва закладу;
• оперативне усунення керівництвом виявлених недоліків.

Аналітичний розділ має на меті висловити загальну оцінку управлінської діяльності, підготувати висновки та пропозиції.

Третій, підсумково-корекційний етап  поділяється на підсумковий та корекційний. Підсумковий містить глибокий аналіз предмета експертизи, формування банку даних за її результатами, планування розвитку закладу освіти.

Корекційний  - має на меті регулювання та корекцію управлінської діяльності, виявлення якісних змін предмета експертизи та прогнозування розвитку закладу.

Регулятивно-корекційний етап  -  передбачає вдосконалення та коригування окремих напрямків та форм управління  освітнім процесом.

Зоконтролюються законодавчі, нормативні та правові аспекти діяльності закладу,  дотримання в ньому  державного стандарту загальної середньої освіти, забезпечення соціального захисту, охорони життя, здоров`я та прав учасників освітнього процесу.

Керівниками Закладу створюються необхідні умови для оптимальної діяльності учасників освітнього процесу, усуваються виявлені недоліки в роботі, здійснюється реалізація програм стратегічного розвитку закладу.

Вимоги до ділових та особистісних якостей керівників Закладу:

• цілеспрямованість та саморозвиток;
• компетентність;
• динамічність та самокритичність;
• управлінська етика;
• прогностичність та  аналітичність;
• креативність, здатність до інноваційного пошуку.
• здатність приймати своєчасне рішення та брати на себе відповідальність за результат діяльності.

Ефективність управлінської діяльності керівника закладу включає стан реалізації його управлінських функцій, основних аспектів та видів діяльності, ступінь їх впливу на результативність освітнього процесу, а саме:

1. Саморозвиток та самовдосконалення керівника у сфері управлінської діяльності.
2. Стратегічне планування базується на положеннях концепції розвитку закладу, висновках аналізу та самоаналізу результатів діяльності.
3. Річне планування формується на стратегічних засадах розвитку закладу.
4. Здійснення аналізу і оцінки ефективності реалізації планів, проектів.
5. Забезпечення професійного розвитку вчителів, методичного супроводу молодих спеціалістів.
6. Поширення позитивної інформації про заклад.
7.  Створення повноцінних умов функціонування закладу (безпечні та гігієнічні).
8. Застосування ІКТ-технологій  у освітньому процесі.
9. Забезпечення якості освіти через взаємодію всіх учасників освітнього процесу.
10.  Позитивна оцінка компетентності керівника з боку працівників.

6. Інформаційна система для ефективного управління Закладом

Інформаційна система управління - це програмно-апаратний комплекс, що забезпечує ряд основних функцій роботи з документами в електронному вигляді.  До основних функцій відносять реєстрацію документів, розробку та збереження документів в електронному вигляді, направлення документів на розгляд та виконання, контроль проходження та виконання документів, пошук документів по різним параметрам, введення, підтримку та зберігання будь-яких типів документів, захист від несанкціонованого доступу та управління прав доступу до документів.

7. Інклюзивне освітнє середовище, універсальний дизайн та розумне пристосування

Особам з особливими освітніми потребами освіта надається нарівні з іншими особами, у тому числі шляхом створення належного фінансового, кадрового, матеріально-технічного забезпечення та забезпечення універсального дизайну та розумного пристосування, що враховує індивідуальні потреби таких осіб.

Універсальний дизайн закладу створюється на таких принципах:

1. Рівність і доступність використання.

Надання однакових засобів для всіх користувачів: для уникнення відособлення окремих груп населення.

2. Гнучкість використання.

Дизайн повинен забезпечити наявність широкого переліку індивідуальних налаштувань і можливостей з урахуванням потреб користувачів.

3. Просте та зручне використання.

Дизайн повинен забезпечувати простоту та інтуїтивність використання незалежно від досвіду, освіти, мовного рівня та віку користувача.

4. Сприйняття інформації з урахуванням різних сенсорних можливостей користувачів.

Дизайн повинен сприяти ефективному донесенню всієї необхідної інформації до користувача незалежно від зовнішніх умов або можливостей сприйняття користувача.

5. Припустимість помилок.

Дизайн повинен звести до мінімуму можливість виникнення ризиків і шкідливих наслідків випадкових або ненавмисних дій користувачів.

6. Низький рівень фізичних зусиль.

Дизайн розраховано на затрату незначних фізичних ресурсів користувачів, на мінімальний рівень стомлюваності.

7. Наявність необхідного розміру і простору.

Наявність необхідного розміру і простору при підході, під’їзді та різноманітних діях, незважаючи на фізичні параметри, стан і ступінь мобільності користувача.

8. Моніторинг якості освіти

Моніторинг якості освіти - це система послідовних і систематичних заходів, що здійснюються з метою виявлення та відстеження тенденцій у розвитку якості освіти в країні, на окремих територіях, у закладах освіти (інших суб’єктах освітньої діяльності), встановлення відповідності фактичних результатів освітньої діяльності її заявленим цілям, а також оцінювання ступеня, напряму і причин відхилень від цілей.

Моніторинг якості освіти може бути внутрішній та зовнішній.

Внутрішній моніторинг якості освіти проводиться закладом освіти (іншими суб’єктами освітньої діяльності).

Завдання моніторингу:

- Здійснення систематичного контролю за освітнім процесом у школі.

- Створення власної системи неперервного і тривалого спостереження, оцінювання стану освітнього процесу.

- Аналіз чинників впливу на результативність успішності, підтримка високої мотивації навчання.

- Створення оптимальних соціально-психологічних умов для саморозвитку та самореалізації здобувачів освіти і педагогів.

- Прогнозування на підставі об’єктивних даних динаміки й тенденцій розвитку освітнього процесу в школі.

Предмет моніторингу.

Предметом моніторингу є якість освітнього процесу в Закладі.

Об’єкти моніторингу.

Об’єктом моніторингу є система організації освітнього процесу в Закладі, що включає кілька рівнів:

- здобувач освіти;

- педагогічний працівник;

- класний керівник;

- батьки і громадськість та ін.

Суб’єкти моніторингу.

Суб’єктами моніторингу виступають:

• моніторингова група;
• адміністрація закладу;
• органи управління освітою (різних рівнів).

Форми та методи моніторингу.

Основними формами моніторингу є:

- самооцінювання власної діяльності педагогами, здобувачами освіти, адміністрацією;

- внутрішня оцінка діяльності адміністрацією, керівниками методичних об’єднань  (проведення контрольних робіт, участь у І та ІІ етапі Всеукраїнських учнівських олімпіад, відвідування уроків);

- зовнішнє оцінювання діяльності Державною службою якості освіти, органами управління освітою.

Критерії моніторингу:

• об’єктивність (створення рівних умов для всіх учасників освітнього процесу);
• систематичність (згідно алгоритму дій, етапів та в певній послідовності);
• відповідність завдань змісту досліджуваного матеріалу, чіткість оцінювання, шляхи перевірки результатів;
• надійність (повторний контроль іншими суб’єктами);
• гуманізм (в умовах довіри, поваги до особистості).

Очікувані результати:

- Отримання результатів стану освітнього процесу в Закладі.

- Покращення функцій управління освітнім процесом, накопичення даних для прийняття управлінських та тактичних рішень.

Підсумки моніторингу:

- Підсумки моніторингу узагальнюються у схемах, діаграмах, висвітлюються в аналітично-інформаційних матеріалах.

- Дані моніторингу можуть використовуватись для обговорення на  засіданнях методичних об'єднань, нарадах при директору, педагогічних радах.

- За результатами моніторингу розробляються рекомендації, приймаються управлінські рішення щодо планування та корекції роботи.

Додаток 3

до освітньої програми

ПОЛОЖЕННЯ

про академічну доброчесність учасників освітнього процесу

Дніпровської гімназії № 92  Дніпровської міської ради

І. Загальні положення

1. Відповідно до Конституції України громадяни України мають право на працю, тобто на одержання гарантованої роботи з оплатою праці відповідно до її кількості та якості і не нижче встановленого державою мінімального розміру, включаючи право на вибір професії, роду занять і роботи відповідно до покликання  здібностей, професійної підготовки, освіти та з урахуванням суспільних потреб.

УДніпровській гімназії № 92 Дніпровської міської ради  (далі - Заклад) трудова дисципліна ґрунтується на свідомому виконанні працівниками своїх трудових обов'язків і є необхідною умовою організації ефективної праці і освітнього процесу. Правила внутрішнього розпорядку Закладу  визначають коло обов’язків педагогічних та інших працівників, передбачених нормами, та встановлюють внутрішній розпорядок у Закладі.

Трудова дисципліна забезпечується методами переконання та заохочення до сумлінної праці. До порушників дисципліни застосовуються заходи дисциплінарного та громадського впливу.

2. Дотримання академічної доброчесності всіма учасниками освітнього процесу гарантує довіру, прозорість та якість освітньої діяльності.

II. Принципи, норми етики та академічної доброчесності Закладу

1. Академічна доброчесність - це сукупність етичних принципів та визначених законом правил, якими мають керуватися учасники освітнього процесу під час навчання, викладання та провадження освітньої (творчої) діяльності з метою забезпечення довіри до результатів навчання, попередження порушень освітнього процесу.
2. Порушеннями академічної доброчесності згідно з ст.42 п. 4 Закону України «Про освіту» вважається: академічний плагіат, самоплагіат, фабрикація, фальсифікація, списування, обман, хабарництво, необ’єктивне оцінювання.
3. Етика та академічна доброчесність забезпечуються:
   3. учасниками освітнього процесу шляхом:

• дотримання Конвенції ООН «Про права дитини», Конституції, законів України «Про освіту», «Про загальну середню освіту», «Про наукову і науково-технічну творчість», «Про авторське право і суміжні права», «Про видавничу справу», «Про запобігання корупції», Правил внутрішнього трудового розпорядку;
• утвердження позитивного іміджу Закладу, примноження його традицій;
• дотримання етичних норм спілкування на засадах партнерства, взаємоповаги, толерантності стосунків;
• запобігання корупції, хабарництву;
• дотримання вимог спеціальних законів щодо виконання правил академічної доброчесності та даного Положення, зокрема, посилання на джерела інформації у разі використання ідей, тверджень, відомостей;
• дотримання норм про авторські права;
• надання правдивої інформації про результати власної навчальної (освітньої, наукової, творчої) діяльності;
• невідворотності відповідальності з підстав та в порядку, визначених відповідно Законом України «Про освіту» та іншими спеціальними законами.
  3. здобувачами освіти шляхом:
• самостійного виконання навчальних завдань поточного та підсумкового контролю без використання зовнішніх джерел інформації, крім дозволених для використання, зокрема під час оцінювання результатів навчання (самостійні, контрольні, ДПА);
• особистою присутністю на всіх заняттях, окрім випадків, викликаних поважними причинами.

3.3. педагогічними працівниками шляхом:

- надання якісних освітніх послуг з використанням в практичній професійній діяльності інноваційних здобутків у галузі освіти;

- обов'язкової присутності, активної участі на засіданнях педагогічної ради та колегіальної відповідальності за прийняті управлінські рішення;

- незалежності професійної діяльності від політичних партій, громадських і релігійних організацій;

- підвищення професійного рівня шляхом саморозвитку і самовдосконалення та підвищення кваліфікації;

- дотримання правил внутрішнього розпорядку, трудової дисципліни, корпоративної етики;

- об’єктивного і неупередженого оцінювання результатів навчання здобувачів освіти;

- здійснення контролю за дотриманням академічної доброчесності здобувачами освіти;

- інформування здобувачів освіти про типові порушення академічної доброчесності та види відповідальності за її порушення.

III. Заходи з попередження, виявлення та встановлення фактів порушення педагогічної етики та академічної доброчесності

1. При прийнятті на роботу працівник знайомиться з цим Положенням.

2. Положення оприлюднюється на сайті закладу.

3. Заступники директора Закладу:

-  забезпечують попередження порушень академічної доброчесності шляхом практикумів, консультацій та інших колективних та індивідуальних форм навчання з педагогічними працівниками щодо створення, оформлення ними методичних розробок (робіт) для публікацій;

- використовують у своїй діяльності (рецензування робіт на курси різного рівня, на присвоєння педагогічного звання) та рекомендують учителям сервіси безкоштовної перевірки робіт на антиплагіат.

Педагогічні працівники в процесі своєї освітньої діяльності дотримуються етики та академічної доброчесності, умов цього Положення, проводять роз'яснювальну роботу із здобувачами освіти щодо норм етичної поведінки та неприпустимості порушення академічної доброчесності (плагіат, порушення правил оформлення цитування, посилання на джерела інформації, списування).

4. Для прийняття рішення про призначення відповідальності за списування створюється Комісія з попередження списування здобувачами освіти (далі – Комісія) у складі класного керівника, вчителя-предметника, представника учнівського самоврядування класу.

5. Комісія, в разі встановлення фактів списування, надає рекомендації щодо обрання форми відповідальності (повторне проходження оцінювання, відповідного освітнього компонента освітньої програми) з урахуванням індивідуальних результатів освітньої діяльності здобувача.

IV. Види відповідальності за порушення академічної доброчесності

1. Види академічної відповідальності за конкретне порушення академічної доброчесності визначають спеціальні закони та дане Положення.

V. Комісія з питань академічної доброчесності та етики педагогічних працівників

Комісія з питань академічної доброчесності та етики педагогічних працівників - незалежний орган для розгляду питань, пов'язаних із порушенням цього Положення та моніторингу щодо взаємного дотримання усіма учасниками освітнього процесу морально-етичних норм поведінки та правових норм цього Положення.

1. До складу Комісії входять представники педагогічного колективу та здобувачів освіти.

Персональний склад Комісії затверджується рішенням педагогічної ради.

Термін повноважень Комісії - 1 рік.

3. Комісія розглядає питання порушення морально-етичних норм поведінки та правових норм цього Положення за потребою або ж заявою учасників освітнього процесу.

4. Комісія звітує про свою роботу двічі на рік.

VI. Прикінцеві положення

Положення ухвалюється педагогічною радою закладу більшістю голосів і набирає чинності з моменту затвердження наказом директора Закладу.